Плач Єреміїрозділ 5
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
Тлумачення, в. 4 (російською)
Нашу собственную воду, из нам принадлежащих рек и водоемов, мы должны оплачивать известной пошлиной, вносимой в кассу наших победителей. Точно также и дров порубить мы не смеем, не внесши известной пошлины.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
Тлумачення, в. 6 (російською)
Нам остается спасаться от голодной смерти или у египтян, которые были не прочь приютить иудеев, или же идти в плен к Ассуру, т. е. в Вавилон, если бы даже наши победители и оставили нас в Палестине. Здесь, в нашей стране, нам грозит голодная смерть.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
Тлумачення, в. 8 (російською)
Рабы, т. е. халдеи, которые бы нам должны служить, как рабы (ср. Пс LXXI:11).
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
Тлумачення, в. 9 (російською)
Правильнее перевести: «с опасностью для жизни мы достаем себе хлеб, полные ужаса пред мечом и пред чумою».
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
Тлумачення, в. 13 (російською)
Жерновами были тяжелые камни, с которыми было очень трудно управляться юношам.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
Тлумачення, в. 1–18 (російською)
Положение Иудеи крайне печально. Иноплеменники завладели землею иудейскою и народ иудейский стал похож на сирот. Ему приходится обращаться за куском хлеба или к египтянам или к ассирийцам. За грехи отцов своих иудеи должны терпеть всякие мучения и унижения, и нет на Сионе уже никаких признаков жизни.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
Тлумачення, в. 19 (російською)
Указывая на неизменяемость Иеговы, пророк, очевидно, хочет сказать, что и милость Господня к Израилю должна быть неизменяемою.
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
Тлумачення, в. 21 (російською)
Человек только тогда обращается всем сердцем к Богу, когда Бог будет призывать его к этому. Ср. Иер XXX:21.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Тлумачення, в. 19–22 (російською)
Пророк недоумевает по поводу того, что Господь оставил Свой народ, и молит Бога снова обратить к Себе сердца иудеев.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
1–10. Молитва пророка Иеремии, в которой он сначала изображает бедственное состояние Сиона, 19–22. а потом просит у Бога помилования многострадальному иудейскому народу.