Приповістірозділ 23

Тлумачення на розділ (російською)

1-8. Предостережение от жадности в пище и от обращения с людьми недоброжелательными. 9-11. От общения с глупыми. 12-18. Увещание к нравственному воспитанию детей. 19-25. Предостережение от излишества в пище. 25-28. От увлечения соблазнами нецеломудрия. 29-35. От пьянства и его гибельных последствий.

1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;

2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.

3На ласощі його не надься: се оманлива страва.

Тлумачення, в. 1–3 (російською)

. По связи речи с последним (29) стихом предыдущей главы, человеку, благодаря трудолюбию достигшему высокого положения при дворе царя, советуется и в новом положении (а также вообще на обедах у знатных) сохранять умеренность в пище, как и вообще в пользовании внешними благами (сн. Сир XXXI:13).

4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.

5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.

Тлумачення, в. 4–5 (російською)

. В ряду этих благ на первом месте называется богатство, и при этом с особенном силой отмечается его скоропереходность и ненадежность (ср. 1 Тим VI:17), - даже богатства, приобретенного и честными путями.

6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;

7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.

8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.

9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.

Тлумачення, в. 6–9 (російською)

. В выборе знакомств и в искании доброжелательства у людей следует обращать внимание на степень искренности оказывающих гостеприимство (ср. Сир XIV:10).

10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,

Тлумачення, в. 10 (російською)

. сн. XXII:28.

11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.

12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.

13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;

14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.

15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;

16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.

17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;

18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.

Тлумачення, в. 12–18 (російською)

. Обращается особенное внимание на необходимость хорошего домашнего воспитания и при этом указывается (ст. 13) как и ранее указывалось (XIII:25), на необходимость физического наказания в системе воспитания, как средства педагогического и вполне целесообразного (ст. 14).

В последующем увещании к мудрости выдвигается на вид способность мудрости делать человека счастливым (ст. 15-16), а первым проявлением мудрости представляется отсутствие зависти благоденствующим грешникам (ст. 17, сн. XXIV:1), присутствие напротив страха Божия и надежды на воздаяние - здесь и за гробом (ст. 10); в данном случае, как и в других (Притч XI:7; XIV:32), выражается вера Премудрого в бессмертие души человека и посмертное воздаяние праведным и грешникам.

19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.

20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —

21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.

22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.

23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.

24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.

25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.

Тлумачення, в. 19–25 (російською)

. Для занятий мудростью необходимо прежде всего устранить стоящие на пути препятствия - страсть к пьянству и распутству (ст. 19-21). Затем настойчивое увещание держаться мудрости, истины, разумения (ст. 23) предваряется (ст. 22) и заканчивается увещанием почитать авторитет отца и матери (ст. 24-27) (ср. Притч X:1; XV:20 и др. ).

26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.

27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;

28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.

Тлумачення, в. 26–28 (російською)

. Весьма важно указание на то, что для усвоения мудрости ученик должен был отдать всего себя на волю и распоряжение учителя. Предостережение от соблазнов жены-блудницы (ст. 27, 28) напоминает прежние речи Премудрого и тот же предмет (V:20; VI:24; VII:5).

29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?

30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.

31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!

32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.

33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,

34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;

35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.

Тлумачення, в. 29–35 (російською)

. В редкой по изобразительности форме изложена картина гибельных следствий пьянства (ср. Ис LVI:12).

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).