Приповістірозділ 13

Тлумачення на розділ (російською)

1-3. Вводные замечания о пользе для юноши слушания уроков мудрости. 4-12. Правильный взгляд на значение и употребление богатства. 13-17. О благе слова Божия. 18-25. Увещание к послушанию слову Божию.

1Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.

2Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників — зло.

3Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.

Тлумачення, в. 1–3 (російською)

. Мысль о долге внимания юноши к урокам мудрости - излюбленная мысль Премудрого (ср. XV:12). Столь же обычны в книге Притчей мысли о ценности дара слова и об ответственности за злоупотребление этим даром (ст. 2-3, сн. XII:14; XVIII:21).

4Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.

5Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.

6Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.

7Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.

8Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.

9Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.

10Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість.

11Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.

12Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє — се дерево жизнї.

Тлумачення, в. 4–12 (російською)

. Блага жизни бывают двоякие: духовные, религиозно-нравственные и материальные, часто связанные одни с другими; соответственно с этим в данном отделе совместно и попеременно говорится то о наблюдениях над внешнею жизнью людей (ст. 7-8) и о житейских требованиях материального благополучия, как то: об отвращении от лености и о прилежании (ст. 4), о бережливости (ст. 11) о силе и опасностях богатства (ст. 8), - то излагаются собственно истины нравоучения, как: о благотворности и славе праведности (5-6, 9, 12). В ст. 9 по тексту LXX имеется (не во всех кодексах) добавление: ψυχαι δολιαι πλανωνται εν αμαρτιαις, δικαιοι δε οικτιρουσι και ελεουσι, слав: души льстивыя заблуждают во гресех, праведнии же щедрят и милуют (в русск. синод. перев. эти слова заключены в скобки). Слова эти, не имея непосредственной связи с предыдущими словами ст. 9, однако согласуются с общим моральным оттенком данного отдела.

13Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.

14Наука мудрого — се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.

15Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.

16Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.

Тлумачення, в. 13–16 (російською)

. Здесь несколько подробнее раскрываются мысли о пользе или спасительности истинной мудрости, внимающей урокам слова Божия, и о вреде пренебрежения им (ср. I:24; X:11 и др. ).

17–18Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець — ратунок. Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.

19Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.

20Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, — зледачіє.

21За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.

22Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.

23Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.

24Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.

25Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.

Тлумачення, в. 19–25 (російською)

. Предлагается ряд разнообразных по содержанию суждений, объединяющихся лишь общим отношением к мудрости и ее значению в житейском обиходе. Так говорится о противоположных последствиях - внимания и невнимания к учению мудрости (ст. 19-20, евр. 18-19), о влиянии на человека со стороны того общества, в котором он обращается, (ст. 21, евр. 20), о личном и в потомстве счастье - праведника и несчастии - грешника (ст. 22-23, евр. 21-22), о жизненном довольстве первого и недостатках второго (ст. 24-26, евр. 23-25); здесь же (ст. 25, евр. 24), как и ниже (XXIII:13), делается замечание о необходимости применения в деле воспитания мер физического воздействия.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).