О здравии и болящих
перед операцией, о врачах, о больном ребёнке
Поки що лише російською
Молитва не заменяет врача. При тяжёлом состоянии обратитесь за медицинской помощью.
Молитви з Письма
«Господи, помилуй»: молитва слепых и мытаряМт 9:27–27; Лк 18:13–13; Лк 18:38–38
Самая короткая молитва Евангелий: просьба о милости.
27 І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
13 А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
38 І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
«Господи, помоги мне»Мт 15:25–25; Мт 14:30–30
Вопль ханаанеянки и тонущего Петра.
25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
Господи, не в ярости ТвоейПс 6
Молитва больного и кающегося.
1 Проводиреві хора: на восьмиструнних. Псальма Давидова. Господи, не суди мене в гнїві твоїм, і не карай мене в яростї твоїй.
2 Помилуй мене, Господи! бо я немочен; вилїчи мене, Господи, бо стревожились костї мої.
3 І душа моя вельми злякалась. Ти ж, Господи, докіль?
4 Зглянься, Господи, вирятуй душу мою, спаси мене ради милостї твоєї.
5 Бо після смерти нїхто не споминати ме тебе; а в гробі хто возхвалить тебе?
6 Я втомився від зітхання мого; кожну ніч умиваю ложе моє, сльозами моїми обливаю постїль мою.
7 Лице моє запалось од смутку, й постарілось задля всїх ворогів моїх.
8 Відступіть геть від мене, всї дїлаючі беззаконнє! Бо Господь почув голос плачу мого.
9 Почув Господь моленнє моє; Господь прийме молитву мою.
10 Всїх ворогів моїх побьє соромом, і поразить їх: всї вони обернуться, і притьмом будуть осоромлені.
Превознесу Тебя, ГосподиПс 30
Благодарение за выздоровление.
1 Псальма на посьвят дому Давидового. Вознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.
2 Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.
3 Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.
4 Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!
5 Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.
6 Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.
7 Господи, — з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,
8 До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.
9 Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?
10 Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!
11 Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.
12 Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!
Живущий под кровом ВсевышнегоПс 91
Псалом защиты.
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Молитва веры исцелит болящегоЯк 5:14–16
Что говорит апостол о молитве за больных.
14 Чи хто нездужає між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє;
15 і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому.
16 Визнавайте один одному гріхи, і молїте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна.
Блажен, разумеющий нищегоПс 41:1–3
Для тех, кто ухаживает за больным.
2 Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.
3 Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.
Блажен, разумеющий нищегоПс 41
О больном и о помощи ему.
1 Проводиреві хора. Псальма Давидова. Щасливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь.
2 Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.
3 Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.
4 Я сказав: Господи, змилуйся надо мною! Сцїли душу мою, бо согрішив я проти тебе.
5 Вороги мої розказують лихі речі проти мене: Коли згине він і пропаде імя його?
6 Хто прийде побачитись зо мною, той говорить лукаво; таїть зло в серцї, а, вийшовши, говорить.
7 Між собою виговорюють проти мене всї ненависники мої; видумують зло проти мене:
8 Прийшов конець його; і як повалився, то вже більш не встане.
9 Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.
10 Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підійми мене, щоб я відплатив їм!
11 Що ти вподобав мене, дознаюсь після того, як ворог мій не буде втїшатись надо мною.
12 Мене ж ти сохраниш задля чистоти моєї, і поставиш мене перед тобою на віки.
13 Благословен будь, Господи, Боже Ізраїля, від віка до віка! Нехай так буде, амінь!
Молитва Езекии больного и благодарениеІс 38:9–20
Молитва царя, исцелённого от болезни.
9 Молитва Езекіїна, царя Юдейського, як він нездужав, та й знов одужав од своєї недуги:
10 Я сказав був собі: в серединї лїт моїх маю оце відійти до воріт преисподньої; однято менї останок віку мого.
11 І говорив я: Не побачу вже Господа Бога (в дому його) між людьми живими; не побачу й людини зміж тих, що живуть на сїм сьвітї;
12 Домівка моя розбираєсь із місця та й забіраєсь од мене, як будка пастуша; перетяте, мов (нитка) у ткача, життє моє. Так, він відотне мене од основи; день і ніч ждав я, що ти пошлеш уже конець життю мойму.
13 Я ждав до ранку; він бо, як лев, покрушив костї мої; день і ніч думав я, що тут-тут нашлеш конець менї.
14 Наче журавель, як пискля у ластівки, пищав я, тужив як голуб, сумно глядїли в небо очі мої: Господи, я придавлений, рятуй мене!
15 Що ж казати менї, коли він так сказав і вчинив? Тихо буду переходити (в гадках) кожний рік жизнї моєї, споминати горе серця мого.
16 Господи! так усї жиють, — сим кріпиться й жиє дух мій; та ти оздоровиш мене, — подаруєш життє менї.
17 Та ось — гіркість моя вийшла менї на добро; ти бо вирвав душу мою від ями погибельної, кинув позад себе гріхи мої.
18 Бо не безодня славить тебе, не смерть вихваляє тебе, не ті, що лягли в могилї, вповають на твою правду.
19 Живий, — тілько живий прославляє тебе, як я оце тепер; за те ж буде отець переказувати дїтям вірність твою.
20 Господь — моя поміч; тим то ми будемо по всї днї життя нашого при голосї струн висьпівувати піснї в домі Господньому.
Был болен, и вы посетили МеняМт 25:36–36
36 нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
Що каже Письмо
14 Чи хто нездужає між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє;
15 і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому.
1 Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2 Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3 І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.
4 І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5 А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6 й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7 І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8 Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9 Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10 Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11 І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12 а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13 І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14 І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
15 І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
16 Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17 щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18 Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19 І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20 Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21 Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22 Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
23 І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24 Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25 І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26 І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27 Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28 І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.
29 І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30 Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31 А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32 І рече до них: Ійдїть. І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.
33 А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34 І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.
Псалми
Пс 6
1 Проводиреві хора: на восьмиструнних. Псальма Давидова. Господи, не суди мене в гнїві твоїм, і не карай мене в яростї твоїй.
2 Помилуй мене, Господи! бо я немочен; вилїчи мене, Господи, бо стревожились костї мої.
3 І душа моя вельми злякалась. Ти ж, Господи, докіль?
4 Зглянься, Господи, вирятуй душу мою, спаси мене ради милостї твоєї.
5 Бо після смерти нїхто не споминати ме тебе; а в гробі хто возхвалить тебе?
6 Я втомився від зітхання мого; кожну ніч умиваю ложе моє, сльозами моїми обливаю постїль мою.
7 Лице моє запалось од смутку, й постарілось задля всїх ворогів моїх.
8 Відступіть геть від мене, всї дїлаючі беззаконнє! Бо Господь почув голос плачу мого.
9 Почув Господь моленнє моє; Господь прийме молитву мою.
10 Всїх ворогів моїх побьє соромом, і поразить їх: всї вони обернуться, і притьмом будуть осоромлені.
Пс 30
1 Псальма на посьвят дому Давидового. Вознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.
2 Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.
3 Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.
4 Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!
5 Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.
6 Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.
7 Господи, — з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,
8 До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.
9 Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?
10 Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!
11 Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.
12 Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!
Пс 38
1 Псальма Давидова на спомин. Господи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.
2 Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.
3 Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.
4 Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.
5 Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.
6 Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.
7 Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.
8 Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.
9 Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.
10 Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.
11 Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.
12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.
13 Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.
14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.
15 Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.
16 Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!
17 Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.
18 Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.
19 Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини.
20 І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю.
21 Не опусти мене, Господи, Боже мій, будь недалеко від мене.
22 Спіши на поміч менї, Господи, мій спасителю!
Пс 41
1 Проводиреві хора. Псальма Давидова. Щасливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь.
2 Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.
3 Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.
4 Я сказав: Господи, змилуйся надо мною! Сцїли душу мою, бо согрішив я проти тебе.
5 Вороги мої розказують лихі речі проти мене: Коли згине він і пропаде імя його?
6 Хто прийде побачитись зо мною, той говорить лукаво; таїть зло в серцї, а, вийшовши, говорить.
7 Між собою виговорюють проти мене всї ненависники мої; видумують зло проти мене:
8 Прийшов конець його; і як повалився, то вже більш не встане.
9 Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.
10 Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підійми мене, щоб я відплатив їм!
11 Що ти вподобав мене, дознаюсь після того, як ворог мій не буде втїшатись надо мною.
12 Мене ж ти сохраниш задля чистоти моєї, і поставиш мене перед тобою на віки.
13 Благословен будь, Господи, Боже Ізраїля, від віка до віка! Нехай так буде, амінь!
Пс 91
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Пс 103
1 Псальма Давидова. Благослови, душе моя, Господа, і все внутро моє — сьвяте імя його!
2 Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!
3 Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;
4 Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;
5 Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.
6 Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.
7 Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.
8 Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.
9 Не буде вічно карати і по віки памятати.
10 Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.
11 Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.
13 Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.
14 Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.
15 Чоловік, — як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;
16 Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.
17 Милість Господа од віку до віку над тими, що бояться його, і справедливість його над дїтьми дїтей їх,
18 Над тими, що заповіт його хоронять, і про заповідї його памятають, щоб сповняти їх.
19 Господь утвердив престіл свій на небесах, і над усїм володїє царство його.
20 Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, сповнителї слова його, покірні голосові слова його!
21 Благословіть Господа, всї сили його небесні, ви слуги його, сповнителї його благоволення!
22 Благословіть Господа, всї творива його, по всїх місцях володїння його! Благослови Господа, душе моя!