Приповістірозділ 27

Тлумачення на розділ (російською)

1-6. Против самохвальства, ревности и лицемерия. 7-14. Похвала умеренности истинной дружбе и разумности. 15-16. О сварливой жене. 17-32. О проницательности, заботливости; об алчности. 22-27. Увещание к разумному и бережливому ведению хозяйства.

1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.

2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.

3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.

4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?

5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.

6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.

Тлумачення, в. 1–6 (російською)

. Мысль ст. 1 о неуместности со стороны человека всяких решительных предположений о завтрашнем дне подробнее выражена у Апостола Иакова (IV:13-15). Нравоучение ст. 2 о непристойности собственной похвалы сделалось ходячею истиной даже житейской мудрости. В ст. 3-4 явления нравственного мира - гнев и ревность - сравниваются то с физическими предметами (камень, песок), то с моральным же (гнев, ревность). Мысль ст. 5-6 о превосходстве искреннего обличения любви перед лицемерными ласками скрытой ненависти встречается еще ниже в XXVIII:23.

7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.

8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.

9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.

10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.

11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.

12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.

13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!

14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.

Тлумачення, в. 7–14 (російською)

. Притчи данного отдела не раз повторяют уже ранее высказанные Премудрым мысли, сн. ст. 11 с XXIII:15; ст. 13 с XX:16.

15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;

16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.

Тлумачення, в. 15–16 (російською)

. Сравнение ст. 15 для сварливой жены встречалось уже выше XIX:13, а ст. 16 усиливает мысль новым сравнением.

17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.

18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.

19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,

20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.

21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.

22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.

Тлумачення, в. 17–22 (російською)

. Изречение ст. 18 имеет широкий смысл но ближе всего может обозначать проницательность и энергию во взаимных отношениях друзей (ср. Евр X:24). В ст. 18-19 взаимные отношения людей рисуются с новой стороны. Ст. 20 имеет то же сравнение, какое и ранее (XV:11) было употреблено, но оно имеет здесь более частный смысл, означая страстность, особенно алчность человеческого сердца (ср. Сир XIV:9). Равным образом сравнение ст. 21 встречалось уже в XVII:3. Ст. 22 представляет полушуточное выражение той мысли, что глупость обычно как бы срастается с самим существом человека, имевшего несчастие подпасть ее влиянию.

23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;

24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?

25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.

26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.

27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.

Тлумачення, в. 23–27 (російською)

. В заключительных словах главы даются советы прилежать двум главным родам занятий древних евреев - скотоводству (ст. 23, 24) и земледелию (ст. 25), а вместе ввиду текучести и изменяемости богатства (ст. 24), советуется простота и умеренность пищи и образа жизни (ст. 27).

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).